Английский Русский Украинский
Погода

Вплив радіонуклідів на Дніпро та прісну воду в цілому

Радіаційний стан водних ресурсів постраждалих від аварій і розробка механізму їх очищення.

Що таке Зона сьогодні? Після аварії встигли розпастися ізотопи з коротким терміном життя: йод-131, ніобій-95, рутеній-103, церій-141, -144 — але зберігають активність стронцій-90, цезій-137, ізотопи плутонію та їх похідні.

А що Дніпро? На поверхню Київського водосховища — головного в дніпровському каскаді — випадав радіоактивний пил, його приносило забрудненими водами Прип'яті, Ужа, Тетерева. За підрахунками вчених НДІЧАЗ, «фронт» забрудненої води вже в другій декаді травня 1986 досяг Київського водосховища, а в квітні 1987 — Херсона. З того моменту пройшло більше трьох десятиліть, проте наслідки досі мають вплив на навколишнє середовище — включно з водною фауною, яка проживає в позначених прилеглих територіях.

Київське водосховище стало місцем осадження радіоактивних частинок, частина яких осіла у донних мулових відкладеннях, а частина — у водорозчинній формі потрапила в біоту.

Якщо, скажімо, стронцію-90 і цезію-137 у мулі було в 400 і 20 000 разів більше, ніж у воді, то і у водоростях їх було в 100 і 10 000 разів більше. Накопичували їх і риби та інші організми. У тілі дорослої щуки цих радіонуклідів було, відповідно, в 20 і 6 000 разів більше, ніж у воді.

Як бачимо, радіоактивність поширюється практично на всю біоту водосховища. Біологічний ланцюг, як відомо, закінчується людиною, яка споживає рибу. На жаль, споживає, хоча така риба для харчування непридатна.

За час, що минув після аварії на ЧАЕС, висувалося чимало пропозицій щодо поліпшення радіаційної безпеки на Дніпрі. Серед них і такі — спустити Київське водосховище та очистити його від мулу, застосувати коагулянти та ряд інших речовин, проте не було сучасного рішення, що дозволяє виконати те чи інше завдання.

Співробітникам НДІЧАЗ вдалося розробити абсорбент, який забезпечує селективність абсорбції і вступає з ізотопами в молекулярний зв'язок вбудовувуючи їх у свою полімерну структуру. Утворюючи на поверхні води шар, який надалі досить легко зібрати та вилучити з вже очищеної водойми, цей реагент є найкращим рішенням проблеми на данний момент.

Подальша розробка триває.

Структурне зростання НДІЧАЗ:
График

Погода на ЧАЭС:

Температура: -4.0 °C
Відносна вологість: 97 %
Атмосферний тиск: 742 мм рт.ст.
Швидкість вітру: 2.3 м/c
Напрямок вітру: ВЮВ - 106°

Зв'язатися з НДІЧАЗ:

Свяжитесь с нами
Слідкуйте за нами:
By using the website, you hereby consent to our usage of cookies to enhance your experience.
[OK]